декодер | Розшифрувати Росію
Центр східноєвропейських і міжнародних досліджень
Дослідницький центр Східної Європи при Бременському університеті
Архіпелаг Крим
Мультимедійне досьє

Архіпелаг Крим

Коли п’ять років тому Крим став частиною Росії, багато хто побачили в цьому переломний момент. Коментатори говорили про початок нової ери – у всіх сенсах. З одного боку, раділа офіційна Росія, яка знову показала себе на світовій арені, з другого боку, Захід розкритикував агресивні дії Росії, а деякі спостерігачі навіть попередили про небезпеку нової Холодної війни.

© Dmitriy Pyankov

У цих дискусіях сам півострів з його мультиетнічним і багатомовним населенням, багатошаровою історією та культурою здебільшого перебуває на задньому плані.

Географічно Крим — це півострів, однак дискурсивно він розпадається на численні менші та більші острівці, які лише зрідка наближаються один до одного: на дискурсивній карті Кримського архіпелагу можна знайти російський Крим, український Крим, кримськотатарський Крим, а також багато менших, особистих «Кримів».

Відомий на весь світ «Фонтан сліз» на території Бахчисарайського палацу — це пам’ятка кримськотатарської архітектури середини 18 століття, водночас завдяки поемі Алєксандра Пушкіна він став пам’яткою російської літератури, а пізніше — атракцією для багатьох радянських, російських, українських туристів, чиї враження від кримського раю роз’їжджалися в різні куточки тогочасного Радянського Союзу. За радянських часів палац залишався, хоча після депортації кримських татар 1944 року сліди їхньої пов’язаності з півостровом бути фактично стерті. Сьогодні пов’язані з фонтаном спогади та змагання за статус Світової спадщини ЮНЕСКО не захистять палац від історично нечутливої реставрації.

Тож «Фонтан сліз» «наш» чи «ваш»? Вже в одному цьому прикладі розгортаються різні національні наративи, які затіняють всі інші. Залежно від перспективи півострів змінюється, так що всередині цих окремих поглядів практично неможливо охопити його культурну, політичну і правову складність.

Саме цю складність досліджуватиме dekoder у співпраці з Центром східноєвропейських і міжнародних досліджень і Дослідницьким центром Східної Європи при Бременському університеті. У мультимедійному досьє «Архіпелаг Крим» ми розкажемо про дискусії навколо анексії Криму, обговоримо спірні питання міжнародного права, вивчимо поширені наративи про Крим і зафіксуємо аспекти й рамки, в яких формується дискурс навколо Криму.

Над концепцією досьє і його реалізацією спільно працювали науковці, журналісти та мультимедійники, а отже, це продукт діалогу науки і журналістики.
Як саме виглядає цей діалог? Чим відрізняються журналістські й наукові питання? Якими форматами можна скористатися? Чому це взагалі мають бути якісь особливі формати?

Усе це питання, над якими ми думали паралельно з роботою над безпосередньою темою.

Для цього досьє ми розробили кілька нових форматів: такий собі «візантійський манускрипт», дискусійну панель, фото-таймлайн і гібрид з інфографік та репортажу про Крим.

Ми впевнені, що ці «медійнотехнічні» міркування були того варті. Адже таким чином дискурс про Крим у цьому досьє не став єдиною «правдою про півострів», натомість в «Архіпелазі Крим» існує постійний і науково верифікабельний рух між окремими дискурсивними кримськими острівцями.