декодер | Розшифрувати Росію
Центр східноєвропейських і міжнародних досліджень
Дослідницький центр Східної Європи при Бременському університеті
Архіпелаг Крим
Мультимедійне досьє

Чи Крим коли-небудь повернеться до України?

Пройшло шість років з моменту, коли Росія анексувала Крим. Наскільки ця подія вплинула на два суспільства?

Ґрем Робертсон, США

Ґрем Робертсон: Вплив анексії Криму на російське суспільство був суттєвим і тривалим. Його найвідомішою складовою було стрімке і тривале зростання популярності президента Путіна. Втім, наслідки були навіть глибшими.

За результатами опитувань, які ми проводили до (жовтень 2013 року) і після (червень 2014 року) анексії, ми з’ясували, наскільки змінилося ставлення росіян до їхнього президента: зросло не лише його схвалення, а й почуття довіри, надії та гордості, які до цього були доволі низькими. Вражаюче, але дані свідчать про те, що росіяни не стали більшими націоналістами, радше оцінка, яку вони ставили своїй країні, зрівнялася з уже наявним високим рівнем патріотизму.

Хоча масштаби соціального консенсусу після Криму завжди перебільшувалися, бульбашка навколо Владіміра Путіна лопнула через проголошення непопулярної пенсійної реформи 2018 року. Протягом решти цього року російське суспільство стало чимдалі більше характеризуватися втратою довіри до влади та зростанням економічної тривоги. Однак, настрої, схоже, стабілізувалися і навіть дещо покращилися за минулий рік. Втім, рекордна кількість росіян вважають, що інтереси суспільства не відповідають інтересам держави. Ці суперечливі почуття відображають поєднання патріотизму з нестачею політичного вибору, що відчужує велику кількість людей від політичних процесів.

Ґвендолін Зассе, Німеччина

Ґвендолін Зассе: Анексія Криму мала далекосяжні наслідки для української держави та українського суспільства. Фізичний доступ до Криму на наземному транспорті страшенно ускладнився, втім, у багатьох випадках анексія також зруйнувала інші типи зв’язків між друзями та членами сім’ї. (Див. дані опитування у Dossier)

До того ж, анексія Криму створила простір для мобілізації підтримуваних Росією сепаратистів на Донбасі та війни, що вже забрала більше 13-ти тисяч життів і позбавила домівок принаймні 2,5 мільйони українських громадян (1,5 мільйона — внутрішньо переміщені особи, близько мільйона втекли до Росії).

Внутрішнє переміщення супроводжувалося процесом стигматизації та позбавлення політичних прав. Приблизно 40 тисяч людей, серед яких багато кримських татар, покинули Крим, переїхавши в інші регіони України, в тому числі Західної, і таким чином збільшили внутрішнє різноманіття України, а також рівень інформованості про історичну і сучасну долю кримських татар. 

Українська політика і суспільство значною мірою визначаються фактом війни у країні. Війна вимагає ресурсів та зміни пріоритетів, включно зі значними інвестиціями в українську армію. Війна також не надто вдало поєднується із всеохопним процесом структурних реформ. 

Численні спостерігачі говорять про «кримський консенсус» у Росії. Про що саме йдеться? І чи є щось подібне в українському суспільстві?

Ґрем Робертсон, США

Ґрем Робертсон: Після початкового сплеску ентузіазму політика в Росії консолідувалася у небачений раніше спосіб. Так званий кримський консенсус містив низку складових — згоду серед еліт щодо того, що Росія є нездоланною фортецею, захисницею традиційних цінностей від декадентського Заходу, а також захисницею росіян та російськомовних людей за кордоном.

Російська влада дотримувалася цього порядку денного і раніше, але Крим змінив його у два способи: вперше з часів холодної війни подарував президенту Путіну та його оточенню суттєву стратегічну перемогу над Заходом, а також створив відчуття наявності зовнішніх ворогів, що допомагало зображати критику режиму як державну зраду. За даними Левада-Центру, ставлення до Європейського Союзу та Сполучених Штатів стало різко негативним після Революції гідності в Україні і покращилося лише 2018 року. В парі з обширною цензурою у медіа, ця нова атмосфера допомагала приглушити критику тривалих низьких економічних показників Росії. Робертсон: Після початкового сплеску ентузіазму політика в Росії консолідувалася у небачений раніше спосіб. Так званий кримський консенсус містив низку складових — згоду серед еліт щодо того, що Росія є нездоланною фортецею, захисницею традиційних цінностей від декадентського Заходу, а також захисницею росіян та російськомовних людей за кордоном.

Ґвендолін Зассе, Німеччина

Ґвендолін Зассе: Серед українців анексія Криму та війна на Сході посилили ідентифікацію з українською державою. Зовнішні спостерігачі схильні зводити ідентичності та політику в Україні до розриву між Сходом і Заходом, пов’язаного з етно-лінгвістичними відмінностями. Хоча таке сприйняття завжди було оманливим, цікаво, що в період анексії, війни та переміщення, ми бачимо ще більш упевнений рух до громадянської та двомовної ідентичності.

Випадок України вартий уваги з точки зору ширшого порівняльного дослідження війн, оскільки на відміну від багатьох інших контекстів, нам доступні дані опитувань, зібрані під час війни, а не лише після неї, включно з даними, отриманими серед напряму постраждалих від неї людей.

В Україні існує консенсус щодо того, що Крим — український. Гадаю, що він залишається незмінним, хоча я не бачила нових даних опитувань, які би це підтвердили чи спростували. Анексія Криму та війна на Сході посилили західну орієнтацію української зовнішньої і внутрішньої політики, а також соціальні очікування, що Україна стане «нормальною» європейською державою.

Анексія Росією Криму та досі незавершена війна на Сході України суттєво наблизилася до руйнування політичних взаємин між країнами на довгі роки та створила прірву між цими двома суспільствами. Якщо припустити, що Крим назавжди залишиться частиною Росії, чи існує ймовірність зближення між ними в майбутньому?

Грэм Робертсон, США

Ґрем Робертсон: Для Росії бар’єри перед примиренням менші, тому що згрішила таки Росія, а не Україна. З іншого боку, ні російське керівництво, ні більшість громадян не поспішають вибачатися. Хоча є і трохи променів світла. Ставлення росіян до України стало різко негативними після анексії Криму, однак за останні місяці знову трансформувалося у радше позитивне.

Мабуть, істотним є те, що прагнення нормалізувати відносини з Європою та США змушує Росію вести переговори. Однак, рамки переговорів найімовірніше будуть вузькими. Важко уявити, щоб Росія повернула контроль над Кримом Україні поки Владімір Путін досі при владі. Можна припустити якусь альтернативну домовленість про подвійну владу, але це була б величезна політична втрата для Києва.

Ґвендолін Зассе, Німеччина

Ґвендолін Зассе: Якщо Крим не реінтегрується в українську державу, то будь-яке зближення буде лише частковим і тимчасовим. Навіть неповного примирення можна досягти лише після закінчення війни на Донбасі, а це наразі далека перспектива, хоча й можлива. Передвиборча програма президента України Володимира Зеленського передбачала завершення війни, і він виявив готовність вести переговори. Отже, багато що залежить від того, чи проявить Москва політичну волю працювати над тривалим перемир’ям, демілітаризацією та реінтеграцією так званих народних республік в українську державу. Очевидно, поки що на це немає жодного натяку. Оновлена російська конституція міститиме пункт, що забороняє будь-кому ставити під сумнів територіальну цілісність Росії. Таким чином, в Росії дискусія щодо Криму зупиняється ще до того, як вона може навіть початися.

Цікаво, що громадяни обох країн проводять розрізнення між діями уряду іншої країни та діями тамтешніх людей. До того ж, початкове негативне ставлення до сусідньої країни тепер покращується і там, і там. Дані українських і російських опитувань за осінь 2019 року вказують на те, що більшість українців і росіян почали знову сприймати сусідню країну в позитивному світлі. Причому, в Україні це сталося швидше, ніж у Росії.

Чи Крим коли-небудь повернеться до України?

Ґрем Робертсон, США

Ґрем Робертсон: Важко уявити повне відновлення суверенітету поки Владімір Путін при владі. Крім того, є питання настроїв всередині Криму: поки Росія економічно сильніша за Україну, формувати політику повернення буде важко. Утім, якщо я чогось і навчився про політику останніх 30-ти років, так це завжди очікувати неочікуваного, тому ніколи не кажи ніколи!

Ґвендолін Зассе, Німеччина

Ґвендолін Зассе: Це можливо лише за умови значних політичних змін у Росії: і на рівні еліт, і на рівні суспільства. Навряд чи це можливо в короткостроковій чи середньостроковій перспективі. Водночас, Україна мала би стати достатньо привабливою в плані життєвих стандартів та політичних свобод, щоб мотивувати самих кримчан піднімати цю тему. Українським політикам варто було б докласти активних зусиль щодо підтримання зв’язків з населенням Криму замість звичайного повторення, що Крим є частиною України, запропонувати власний політичний наратив замість офіційного російського та зняти обмеження на доступ з українського боку з метою кращого висвітлення подій в Криму на внутрішньому та міжнародному рівнях. Такими могли би бути перші маленькі кроки України на цьому довгому шляху. : Важко уявити повне відновлення суверенітету поки Владімір Путін при владі. Крім того, є питання настроїв всередині Криму: поки Росія економічно сильніша за Україну, формувати політику повернення буде важко. Утім, якщо я чогось і навчився про політику останніх 30-ти років, так це завжди очікувати неочікуваного, тому ніколи не кажи ніколи!


Грэм Робертсон © private

Ґрем Робертсон професор політології в Університеті Північної Кароліни в Чапел-Гілл і директор Центру слов’янських, євразійських та східноєвропейських студій. Його сфера досліджень – політичні протести та підтримка влади в авторитарних режимах. Нова книжка Ґрема (у співавторстві з Семюелем А. Ґріном) «Путін проти народу» (“Putin v. The People”) вийшла у видавництві Yale University Press червні 2019 року. Книжка пропонує свіжий погляд на соціальні основи підтримки та опозиції авторитарної влади Росії.

Ґвендолін Зассе © private

Ґвендолін Зассе – наукова директорка Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS) в Берліні і професорка порівняльної політології в Оксфордському університеті.