декодер | Розшифрувати Росію
Центр східноєвропейських і міжнародних досліджень
Дослідницький центр Східної Європи при Бременському університеті
Архіпелаг Крим
Мультимедійне досьє

Крим після 2014: Ідентичність та життєві умови

З часів приєднання Криму до Росії півострів став terra incognita. Доступ до Криму з того часу значно погіршився: сухопутний маршрут через Україну, який до святкового відкриття кримського мосту 2018 року був єдиним зв’язком з великою землею, для самих кримчан і їхніх родичів все ще досить складний. Ті, хто в’їжджають у Крим через Росію, порушують український закон та ризикують забороною в’їзду в Україну.

Ми пропонуємо результати опитування Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS), а також фрагменти репортажів Томаса Франке (Deutschlandfunk) та Івана Жиліна (Новая газета).


Наразі умови для проведення опитування у Криму неідеальні. Проте це не є достатньою підставою, щоб не спробувати почути власний голос кримчан. Навпаки, з цього випливає, що з етичних та практичних міркувань підготовка і проведення опитування, так само як і тлумачення і представлення результатів, вимагають особливої ретельності.

З цієї точки зору Крим не є унікальним прикладом, коли необхідно забезпечити і прозорість дослідження, і захист інтерв’юерів та респондентів. Рішення доручити проведення опитування організації не з України чи Росії, а силами навчених місцевих інтерв’юерів було прийнято свідомо. Співробітники ZOiS не їздили до Криму. Рішення не розголошувати назву організації, що проводила опитування, було прийнято з міркувань етики та безпеки.

Опитування проводилося у формі особистих бесід у Криму та Севастополі у період з 26 березня по 3 травня 2017 року. Воно ґрунтувалося на репрезентативній виборці 1800 міських та сільських жителів Криму віком від 18 років. Щоб забезпечити достатню представленість кримськотатарського народу, до вибірки було також включено 200 кримських татар.


Питання про новий референдум виявилися явно складними. Визначити, наскільки відповіді на політично забарвлені питання про статус Криму відображають реальну точку зору, неможливо. Ці питання необхідно було поставити у рамках опитування передусім у якості тесту, щоб не випустити з уваги можливі ознаки відхилення від офіційної доктрини «Крим – наш». Крім того, відповіді вказують на розходження точок зору між кримськими татарами та рештою населення Криму:

Як би Ви проголосували в порівнянні з 2014 роком, якби референдум про приєднання Криму до Росії відбувся сьогодні?

Червоний: кримські татари (n=193)
Синій : інші етноси (n=1642)

Оригінал: Іван Жилін, Новая Газета, 17 травня 2018
Голос: Наталя Дубинка

З нечисленних репортажів західних журналістів, свідчень українців, що відвідують родичів у Криму, і доповідей українських соціологів, кримських татар і правозахисних організацій складається загальна картина регіону, де, починаючи з 2014 року, умови життя погіршилися і де панує репресивний режим, жертвами якого стають, зокрема, кримські татари, але разом з тим вони так само вказують на те, що більшість російського населення підтримує статус-кво.

Опитування показує, що починаючи з 2014 року відбулася повна переорієнтація соціальних і політичних зв’язків населення Криму. Внаслідок анексії Росією фактично обірвався зв’язок з рештою України – і це прямо вплинуло на родинні зв’язки. Замкненість населення на собі, по суті, приводить регіон до ізоляції від зовнішнього впливу.

Чи їздили Ви до інших регіонів чи міст України протягом останніх трьох років?

n=1915

Як часто Ви контактуєте з родичами в Україні?

n=667

Оригінал:: Томас Франке, Deutschlandfunk, 29 жовтня 2017
Голос: Наталя Дубинка

Мешканці Криму та України не повинні мати труднощів із перетином кордону Крим-Херсон.

n=1890

Оригінал: Іван Жилін, Новая Газета, 8 грудня 2015
Голос: Наталя Дубинка


Всупереч офіційній російській риториці, події, що відбулися з 2014 року, лише укріпили регіональну ідентичність, що втілилася у визначенні «кримчанин» на противагу іншим категоріям, наприклад, «росіянин». 40% опитаних вважають, що внаслідок політичних змін після 2014 року їхня регіональна ідентичність посилилася (тоді як 58% не бачать змін, і лише 2% вважають, що вона послабшала). Сильне почуття особливої регіональної ідентичності підтверджується відповідями на дещо інакше сформульоване питання про місце, яке респонденти вважають своїм «домом»: стандартна відповідь «місце, де я живу», тобто конкретна місцевість у Криму, і Крим в цілому виявилися двома найбільш популярними варіантами:

Якщо Вас запитають про громадянство, що Ви відповісте?

Кримські татари (n=217)
Iнші етноси (n=1679)

Протягом тривалого часу багатонаціональність була важливим елементом самовизначення населення Криму. Це підтверджує наше опитування: більшість опитаних «повністю» чи «радше» погоджуються з твердженням, що носіями кримської ідентичності є різні етнічні групи, що проживають у регіоні. Втім, за цією картиною ховається виражене почуття невизначеності і деяка поляризація. На думку більшості опитаних, наразі різні етнічні групи у Криму співіснують мирно. 20% «повністю» чи «радше» не погоджуються з цим твердженням, що вказує і на невизначеність, і на занепокоєння у зв’язку з поточною ситуацією не лише серед кримськотатарської частини населення. Той самий результат відображається у ставленні до заборони російською владою головної політичної організації кримських татар – Меджлісу.

Оригінал: Іван Жилін, Новая Газета, 4 листопада2015
Голос: Наталя Дубинка


На питання про рівень довіри до різних політичних інститутів більшість опитаних відповіли, що довіряють російському президенту, далі – російській армії та державним установам. За теперішніх умов пересвідчитися у щирості таких відповідей неможливо. Втім, цікавішим є дуже низький рівень довіри до регіональних кримських та місцевих органів, що йде врозріз із сильним почуттям місцевої чи регіональної ідентичності.

Кримські татари, що є жертвами репресій, є явно більш скептичними до теперішнього режиму. Таким чином, суспільна і політична інтеграція кримських татар залишається для Росії потенційним фактором дестабілізації.

Я довіряю…

Більшість опитаних сказали, що отримують політичну інформацію з російських ЗМІ; дев’ять відсотків користуються у якості основного джерела інформації місцевими ЗМІ, а вплив українських і міжнародних ЗМІ є незначним.

Таке почуття занедбаності у поєднанні з повсюдним пануванням Росії в інформаційній та суспільній сферах наводять на думку, що у найближчому майбутньому відкрита протидія наявному статус-кво неможлива.

Оригінал: Іван Жилін, Новая Газета, 26 листопада 2015
Голос: Наталя Дубинка


При більш конкретній постановці питання про економічну ситуацію з точки зору власного фінансового становища (опитаним пропонувалося обрати один варіант відповіді) стає очевидною невідповідність між загальною оцінкою економіки Криму і повсякденним життям населення. Загалом враження таке, що переважна більшість населення Криму зазнає значних фінансових труднощів.

Наскільки Ви задоволені економічною ситуацією?

Синій: … в Росії? (n=1846)
Червоний
: … в Криму? (n=1904)

Ціни на товари повсякденного попиту в Криму за останні два роки…

n=1952

Оригінал: Іван Жилін, Новая Газета, 12 травня 2018
Голос: Наталя Дубинка

Яке з висловлювань найкраще описує ситуацію вашої родини?

n=1905

Оригінал: Іван Жилін, Новая Газета, 6 червня 2018
Голос: Наталя Дубинка


© Давид Ауссергофер

Ґвендолін Зассе – наукова директорка Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS) в Берліні і професорка порівняльної політології в Оксфордському університеті.

© личный архив

Іван Жилін – російський журналіст і репортер видання «Новая газета». Між 2015 та 2018 роками Шилін був кореспондентом у Криму.

© личный архив


Томас Франке – вільний репортер, автор і продюсер, працює в країнах колишнього Радянського Союзу вже понад 25 років. Його книжка «Cтрах Росії. Зазирнути в пострадянську душу» вийшла 2017-го у видавництві Фонду Кьорбера. Разом із Ґезіне Дорнблют він створив у Берліні журналістське бюро «тексти і звуки» (texte und toene). Найперше 2017 року обоє поїхали до Криму.